Герань – не пеларгонія

Більшість сприймає герань лишень як кімнатну рослину. Деякі бачать в ній лиш бур’ян. І мала частина садоводів майстерно використовує її в своєму саду.

Народні назви герані:

  • Німеччина – Storchschnabe або ніс журавля
  • Англія та США – Cranesbill чи журавельник
  • Росія – журавельник, грабельник, орлина лапка
  • Україна – журавець
  •  Болгарія – здравніца

Часто герань плутають з пеларгоніями. Відмінністю є зимостійкість гераней. Африканські гості в помірному кліматі ростуть у відкритому грунті лиш один сезон. Є два окремих роди – герань і пеларгонія. За час їхньої популярності садоводи їх то об’єднували, то роз’єднували. В кінці-кінців ботаніки у 1789 р. вирішили, що вони мають бути розділеними.

Характеристики рослини герань

Герань – це рід, що нараховує більше 300 видів. Ці рослини ростуть в основному в помірному кліматі північної півкулі, а також у гірських тропічних районах. Серед них є однорічники, дворічники і багаторічники. В декоративному садоводстві використовують кореневищні багаторічні види гераней.

Для зручності герані розділяють на дві групи – низькорослу  з висотою рослин 10-50 см і високорослу – більше 50 см.

Герань розмножується насінням та вегетативно. Складність збору насіння герані – піймання того самого повного визрівання, під час якого насіння розлітається у різні сторони. Другий мінус – не збереження в насінні якостей материнської рослини. Основне застосування розмноження герані насінням – виведення нових сортів.

Вегетативний спосіб розмноження гераней передбачає живцювання стебел і коріння, ділення кореневищ. Це – єдиний і найкращий зі способів розмноження сортових гераней.

Герань може довгий час рости на одному місці. 10-15 років – це той період, коли рослина лишень навпаки буде ставати все кращою і кращою. Однак все ж у 9-10 літньому віці їх корені потрібно поділити, щоб не побачити старіння рослини.

Види гераней

Герань лугова

Герань лугова – найвища серед гераней. Вона росте на полянах, узліссях у світлих лісах Європи і Середньої Азії. Грунти, на яких вона процвітає, вологомісткі і добре освітлені. Серед сортових гераней цієї групи є і невисокі сорти. Виділяють рослину у посадках сріблясте ажурне листя і стебла. Квіти – і прості, і махрові по формі. Цвіте герань лугова в червні. Квіти у неї великі – 4 см, широко відкриті, лілово-сині з фіолетовими прожилками.

сорти садової герані лугової: Галактика, Мр. Кендал Кларк, Флоре Плено, Дабл Жевел, Міднайт Райтер, Окей Данкі, Хокус Покус…

Герань червоно-бура

Рослини цієї групи – тіне виносливі, цвітуть з ранньої весни і до заморозків. В натк=урі вона родом з лісів Центральної Європи. Прикореневе листя широке – до 10 см, з сизуватим напиленням, на якому влітку з’являється пурпуровий малюнок. В червні у герані червоно-бурої відростають довгі прямі мало гіллясті стебла, які закінчуються багатоквітковими квітконосами. На відміну від герані лугової, квітки цієї в два рази менші – до 2 см. Цвіте в першій половині літа 40-45 днів.

Сорти червоно-бурої герані: Альбум, Лілі Лоувел, Стайлінгфліт Хост, Самобор, Тафс Жестер, Маргарет Вілсон… Серед них є і з цікавим забарвленням квітки, і з таким же ж пам’ятним листям.

Герань криваво-червона

Герань криваво-червона жителька світлих і сухих, часто соснових, лісів Європи і Кавказу. Ця середньоросла герань формує сильно гіллясті кулеподібні кущики, висотою до 60 см. Листя – ажурне, сильно розсічене і восени має тенденцію ставати яскраво-червоним. Квіти – одиночні, до 4 см в діаметрі. Цвіте в червні-серпні. Забарвлення у сортових гераней може бути білосніжною, ліловою, рожевою…Грунти для цієї квітки мають бути нейтральними або слаболужними.  Місце для посадки – напівтінь чи сонце.

сорта герані криваво-червоної: Альбум, Кенон Мілз, Стріатум, Макс Фрей, Енкамс Прайд, Простратум…

Герань грузинська

Герань грузинська – це і краса, і довголіття. Рідні місця – субальпійські і альпійські луги Кавказу. Рослина потужна, висотою 60-80 см. При довготривалому вирощуванні досягає і 1 м у висоту. Прикорененві листки мають довгі черешки, зеленувато-сизі, до осені чероніють, ажурні.

Діаметр квітки герані грузинської – в середньому 4,5 см, фіолетові, з малюнком з пурпурових прожилок. Зібрані в зонтичні суцвіття. Цвітіння спостерігається в червні-липні на протязі 40 днів. Земля їй підійде родюча, а місце – сонячне.

Сорти герані кавказької – Блу Блад, Джонсонс Блу, Енн Фолкард, Енн Томсон…

Герань гімалайська

Першою з гераней зацвітає і радує свохм цвітінням усе літо герань гімалайська чи великоквіткова. Її батьківщина – субальпійськи луги Гімалаїв. На кущиках висотою 30-40 см розпускаються великі квіти – 4-5 см в діаметрі по 2 на квітконосі. Пелюстки забарвлені в голубовато-фіолетовий колір і по них йдуть червонуваті прожилки. Листя – округле, довгочерешкове, до 10 см в діаметрі. Полюбляє сонячні місця з добре дренованою землею.

Сорти герані гімалайської: Гравіте, Пленум…

Герань чудова

Яскравою прикрасою клумби стане герань чудова або пишна. Цей садовий гібрид виведений ще 19 ст. Висота рослини 50-70 см, швидко розростається. Оксамитове листя має зубчатий край, зелене. До осені вони стають жовтувато-оранжевими чи навіть червоно-цегляних відтінків. Багаточисельні квіти зафарбовані у світло-фіолетові тони, мають на пелюстках темні прожилки і діаметр – до 5 см. Цвітіння починається в липні. Найкраще місце для посадки герані чудової – сонячна ділянка з родючою землею.

Сорти герані чудової: Місіс Кендал Кларк, Реджентс Парк…

Герань великокореневищна

Цвіте в червні герань великокореневищна – жителька субальпійських лугів Альп, Балкан і Карпат. Прекрасно росте в тіні дерев. Її корені швидко розростаються і дякуючи цьому швидко формується щільний покрив до 30 см висотою. Листя зібране врозетки, зелене з великим зубчастим краєм. Розмвр листка – 6-10 см в ширину, а форма – овально-кругла. У другій половині осені листя  герані великокореневищної стають червонуватими чи золотистими. Квіти яскравого пурпурового чи червонявого відтінку, до 3 см в діаметрі.

Сорта герані великокореневищної: Альбум, Спессарт, Айнгверсенс Варіеті, Бівенс Варіеті, Айнсверсен, Закор, Варієгата…

Герань далматська

Найвитонченіша рослина серед гераней – герань далматська, родом з вапнякових скал Балкан. Ця повзуча рослина формує низькі розсипчаті подушечки висотою до 10-15 см. Листя – блискуче, темно-зелене, кругле, до 3 см завширшки. Після перших приморозків листя стає рожево-червоним, а опісля відмирає. у жительки Балкан квіти ніжного рожевого кольору, зібрані у зонтичні суцвіття. Зацвітає вона з другої половини травня і за сприятливих умов не перестає цього робити усе літо.

Сорти герані далматської: Альбум, Бресінгем Пінк, Розеа…

Герань сиза

Найдовше цвіте серед гераней герань сиза або попеляста. Ареал росту – південь Європи, Південно-Східна Азія та Кавказ. Невисокі рослини (10-15 см) формують кущики з округлим листям з характерним сіро-зеленим забарвленням. На квітконосі 2 квітки, до 3 см в діаметрі. Рясно цвіте в липні-серпні. Любить герань сиза рости на кам’янистих сонячних місцинах і вапнякових грунтах.

Сорти герані сизої: Балерина, Альбум, Лоуренс Флетмен, Джузеппе, Керол, Перпл Пілоу…

Добавить комментарий


© 2013 - 2018 Сайт о розах. Все права защищены.